22 квітня 2008 р.

Міліція нас береже...

Сьогодні я добирався на роботу в напівзаповненій маршрутці, в якій місць для сидіння не було. Серед людей, що стояли було багато жінок. А на крайньому сидінні сидів біля стоячих жінок представник МВС, старший лейтенант, людина у формі, чоловік зі званням. Я проїхав в тій маршрутці приблизно 15 хвилин і за весь цей час, вищезгаданий чоловік не здогадався уступити місце чарівним жінкам.

Є одне правило - як у малому, так і у великому. Тому про нашу міліцію можете робити висновки самі.

14 квітня 2008 р.

Число 23

Недавно я подивився фільм "Число 23" за участю Джима Кері, в якому його переслідує число 23. Так от, це число, при великому бажанні, можна знайти скрізь. І я візьму для прикладу себе...

Моя дата народження 30.07.1985, 30-7=23 і 1+9+8+5=23.
Скоро мені виповниться 23 роки, це буде 30.07.2008, в середу(третій день тижня), тобто 3+7+2+8+3=23 (остання трійка - середа).
Я провчився 10 років в 13-ій школі.
Я жив за трьома адресами:
- перша вулиця 93/47 9+3+4+7=23
- друга вулиця 124/47 на 5-му поверсі 1+2+4+4+7+5=23
- тепер живу на третій вулиці 9/65 на 3-му поверсі 9+6+5+3=23
- незабараом з"явиться альтернативне житло в приватному двоповерховому(2) будинку номер 21.
Повне ім"я Садигов/Sadygov(7) Руслан/Ruslan(6) Ульфатович/Ulfatovych(10) 7+6+10 = 23.

Пора мені їхати в Голівуд зніматись в фільмах )))

8 квітня 2008 р.

Безсмертя

Я не вірю в рай - це казка для дорослих та літніх дітей. Проте безсмертя можливе. Безсмертною людину можуть зробити її вчинки, якщо в їхній основі буде любов, а ціль - щастя оточуючих.

Ганьба

На днях мені випала нагода побувати в нашій обласній лікарні. Це наче зовсім інший світ, куди я не бажаю потрапити навіть найлютішому ворогу. Кажуть, що в нашій країні лікування безкоштовне. Проте там деякі люди за день витрачають 250-300 гривень на купівлю медикаментів(це при нинішній середній зарплаті в місті вистачить на 4-5 днів). І надзвичайно жахає халатність медсестр.

Проте це не найстрашніше...

Найбільш жахливим є те, що ми думаємо, начебто нас ця ситуація не стосується, начебто горе тих знедолених хворих людей - не наша відповідальність, а відповідальність влади, яку ми вибрали.

Кожен з нас живе в своєму маленькому світі, в якому ми турбуємось тільки за свої власні потреби, тільки про власний достаток та благополуччя. Ми втратили здатність співчувати. Ганьба нам всім за це...