14 березня 2010 р.

Нумо веселитись

Нещодавно я віднайшов ще одну границю нашої темниці. Я раніше ніколи над цим не замислювався, але мені цікаво чи Вас не дивує той факт, що немає продовжень фільмів з щасливим кінцем. Всі фільми закінчуються на тому моменті, коли всі труднощі позаду та всі страждання скінчились. Навіть доходить до того, що знімають сотні серій серіалів, щоб тільки у одній частинці - останній, зробити всіх на кілька хвилин щасливими. Таким чином нам всім промиваюсь мізки - змушують повірити, що стан щастя це нецікаво, це не вартує нашої уваги. Значно цікавіше мучитись та боротись зі злом.

Як на мене, природнім станом для всіх людей є щастя. Я вірю в те, що це є частиною причини нашого перебування тут. Але звісно знайдуться такі, які вважають ніби в цьому світі дуже важко бути щасливим. І що у фільмах зазвичай відображають гіпербалізовано, але як не крути, наше життя. Але я мушу відповісти, що легше за все бути нещасним, легше за все робити з себе мученика. Це зрозуміло, адже щоб загасити вогонь, треба менше зусиль, ніж щоб розпалити його.

Щоб знову віднайти дорогу до щастя, потрібно покликати його, захотіти, щоб воно прийшло до Вашого життя. Усвідомити, що Ви вже є щасливими. Невже для цього мало причин??? Але знову хтось скаже, що неможливо бути щасливим, коли ти голодний чи виснажений від тяжкої праці. А я відповім, що голод для того, щоб відчути справжній смак їжі, а втома дарує чудесний сон. Та в кінці кінців, погляньте на камінь. Він лежить собі і йому до нікого нема ніякого діла. В ньому не б'ється серце та не циркулює повітря. Він сам не здатний змінити нічого. Невже мало того, що Ви не камінь, щоб розвеселитись?

Шукайте веселощів, любіть позитив. Так, це звучить банально і скрізь, але це вірний шлях. Адже людина сповнена щастям, зможе відшукати блаженство. А сповнення блаженством - це ключ від в'язниці.