І знову політика

Незабаром вибори і найбільш поширена тема розмов у людей - хто за кого. І чую я у відповідь до болі знайомі прізвища, до болі неприємні та огидні мені. Дивлючись на "меню" кандидатів, я не бачу жодної апетитної "страви" - тільки одна гниль та пластмаса подана на дорогому посуді.

І тут мене дивує те, що люди продовжують замовляти ці страви, ковтати їх і потихеньку вмирати від систематичного отруєння. Адже ж нормальна адекватна людина зайшовши в ресторан, в якому їй не сподобається вибір, розвернеться та піде до іншого. Проте ми продовжуємо ходити в один і той самий ресторан.

Єдиний вірний вибір для мене це проти всіх (я не про того Василя, що змінив прізвище). Уявімо ситуацію, що переважна більшість людей проголосували б проти всіх, цим самим висловивши свою волю, своє бажання працювати за гідну винагороду, жити на рідній землі згідно людських законів, бути впевненим у благополуччі своїх дітей, відчувати захищеність та свою вагомість.

Таким вибором ми прийшли б до революції, до революції без кровопролиття, до революції за допомогою того останнього способу впливу, до якого ще не добрались закривавлені та ненаситні клешні системи.

Досить бути сіренькими мишками-рабами і своєю кров'ю кормити товстих котів-рабовласників. Їх одиниці, а нас мільйони. Моя мрія - це побачити народ, який повстане, який мирними мітингами та протестами буде боротись за власне право на щастя. Досить боятись втрати крихти сьогодні, щоб здобути коровай завтра.

Я в жодному разі не про майдан, адже це була тільки хитра та добре продумана маніпуляція. І доказ тому, що зараз нічим не краще, ніж до майдану, але жодної революції не спостерігається. Досить жертвувати собою заради когось, пора боротись за самих себе, за своїх близьких і спільне майбутнє всім разом.