13 лютого 2009 р.

"Найбільша брехня" або "Один в полі теж воїн"

Я вірю... Ні, я знаю... Ні, я просто відчуваю те, що одна людина може змінити все. Їй підвладна будь-яка стихія чи хвороба.

Дивлячись на теперішнє суспільство, я бачу "каліцтво" довкола. Воно зумовлене найбільш деструктивною брехнею, яка тільки існує на цій землі. Все життя нас вчили тому, що кожен з нас існує окремо від усіх інших людей. Проте чим далі продовжується пошук, тим стає більш зрозуміло, що ми всі одне нероздільне ціле. Бо якби не було добре особисто тобі, ти відчуєш біль, що довкола.

Нам казали, що ми відповідаємо за своє власне життя і ніхто інший. Але по суті ми відповідаємо за життя всіх своїм власним. Адже марнуючи своє власне життя, ми упускаємо можливість шансу для іншого. Потрібно відкривати якомога більше дверей. Потрібно намагатись впустити якнайбільше світла.

Кожен з нас містить неймовірну силу. Просто нам закрили очі і ми не бачимо та не відчуваємо її. Закрили, обізвавши нас грішниками, недосконалими. І тут все стає зрозумілим, адже якщо будь-якій людині сказати, що ти гімн* 1000 раз, то скоро вона почне "пахнути".

Закінчую цю публікацію фразою, яка зачепила мене - "в одній краплині весь океан".

Немає коментарів: