Навіщо труднощі?

Кожного дня в нашому житті ми з чимось чи з кимось боремось, ведемо за щось війну та жертвуємо заради чогось. Кожного дня на нас чекають якісь труднощі - хай то дрібнички чи "біда". І чим більше ми хочемо їх подолати, тим більшими вони стають. Вони наче сипучий пісок, в якому чим більше пручаєшся, то тим більше він затягуватиме.

На даний час є безліч тому прикладів. Адже незважаючи на космічні суми, витрачені на боротьбу з наркоманією, "невиліковними" хворобами, голодом, ці проблеми продовжують набирати обертів у суспільстві.

В жодному випадку з ними не треба боротись. Їх треба прийняти як подарунок, як ще одне випробування, в якому можна проявити себе. За них треба бути вдячному. Бо жодний лук не може вистрілити, поки не натягнути тятиву. Так само і людина ніколи не зможе зрозуміти яка вона насправді, поки не зіштовхнеться із труднощами.

Потрібно залишатись сильному, шукати витоки проблем в собі, пам'ятати, що і в найтемнішу ніч знайдеться яскрава зірка на небі, просто треба захотіти її побачити.

І не треба в жодному випадку нам когось винити в існуванні чи виникненні труднощів, бо ми самі їх і обрали - саме вони стали нашими яблуками пізнання добра та зла.