26 січня 2010 р.

Хвилі на воді

Інколи я люблю дивитись на речі з висоти пташиного польоту. Мені ще в молодших класах надзвичайно подобались схеми кругообігу води в атмосфері із описом шляхів її поповнення. По сьогоднішній день захоплююсь комп'ютерними 3D моделями галактик, адже від цього голова йде обертом, коли бачиш своє місце у всій безмежності - нескінченість ззовні та нескінченість всередині.

І задумуючись над важливістю та значимістю кожного вчинку людини, неважливо чи це рішення змінити роботу чи уступити місце у автобусі, починаєш розуміти наскільки ми всі пов'язані один з одним. Кожна наша усмішка та хвилина радості повернеться до нас підсиленою через інших людей. Мій хороший настрій передається моїй близькій людині, моїй сім'ї, співробітникам та взагалі всім інший людям, з якими я контактую чи просто пересікаюсь. Від рівня моєї близькості з цими людьми залежить рівень мого впливу. В свою чергу всі ці люди впливають на інших людей, а ці інші на інших. І таким чином будується павутина, яка охоплює всіх і кожного.

Всі ми створюємо хвилі на великому озері життя нашими емоціями та вчинками. В нашому місті є традиція для всіх молодят - йти на міське озеро і фотографуватись з лебедями. То щоб їх підманити до себе, у воду не кидають каміння, а хліб.

Немає коментарів: